Біс попу́тав — про несвідомо зроблену недоречність, негативний вчинок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
попутати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попутаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до попутати. || попу/тано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., розм., рідко. Поплутаний, переплутаний … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
поґматвати — матвам, ваш, Пр. Поплутати, попутати, позмінювати, попереставляти без порядку … Словник лемківскої говірки
